м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 5
Режим работы:
Режим роботи: Пн — Пт з 8:30 до 17:15, Сб, Нд — вихідний

Перспективні наукові дослідження і прикладні розробки

Перспективні фундаментальні і прикладні дослідження Інституту орієнтовано на розробку та створення транспортних засобів і систем нових типів, а також енергокомплексів, що базуються на використанні поновлюваних джерел енергії – сонця та вітру і включають буферні накопичувачі енергії, переважно електрохімічні акумулятори. У цьому плані особливе значення мають наукові розробки, які орієнтовано на створення виробів, пристроїв і систем подвійного призначення - цивільного і військового, а також на організацію та наукове забезпечення сучасних, високотехнологічних та енергоефективних виробництв з випуску такої продукції. Це сприятиме підвищенню обороноздатності держави та досягненню повної політичної і економічної незалежності України. 
Нижче представлено перспективні наукові дослідження і прикладні розробки Інституту.

Клапано-регульовані свинцево-кислотні VRLA батареї подвійного призначення

Учені Інституту продовжують виконання науково-дослідних робіт щодо створення новітніх свинцево-кислотних VRLA акумуляторів зі зв'язаним електролітом, які на даний час  в Україні не виробляються.
Завдяки свинцево-кальцієвому сплаву струмовідводів і кисневому циклу такі батареї практично не виділяють газу під час зарядки та експлуатації. Вони є стійкими до зовнішніх руйнівних факторів, не бояться нахилу і навіть тріщин в корпусі, тому що електроліт знаходиться в них у зв'язаному стані. Для цього до складу блоків акумуляторних електродів включено спеціальні сепаратори зі скловолокна. Спеціальні додатки в активну масу, що є ноу-хау Інституту, забезпечують високу енергоємність VRLA батарей.

Передбачено розробку та впровадження у виробництво легких VRLA батарей ємністю від 40 Аг до 100 Аг, які можуть використовуватися на автомобілях цивільного і військового призначення, та важких батарей ємністю від 110 Аг до 225 Аг, які призначені для роботи на вантажівках, тракторах, сільськогосподарської техніці, броньованих машинах, танках, тягачах, у системах автономного енергозабезпечення та ін.
При розробці конструкцій батарей будуть використані нові технічні рішення, які запатентовані ученими Інституту. Технології виробництва VRLA акумуляторів будуть максимально орієнтовані на застосування новітнього устаткування, яке вже встановлено на Дніпропетровських акумуляторних заводах. Завдяки цьому істотно скоротяться терміни впровадження технологій у виробництво.

Промислові тягові акумулятори і батареї призначені як джерела струму на електротранспорті, насамперед, на електрокарах. Окрім цього, вони знаходять широке застосування на підіймально-розвантажувальної техніці (навантажувачах, штабелерах та іншому підлоговому та складському електротранспорті), на залізничному, шахтному й рудничному транспорті, а також у військовій техніці.

Промислові стаціонарні акумулятори і батареї як накопичувачі енергії призначено для застосування у системах телекомунікації і зв'язку, енергопостачання, аварійного, резервного та безперебійного електроживлення різних об'єктів, у тому числі, засобах зв'язку та інших спеціальних електронних системах оборонного призначення.
Конструкції промислових акумуляторів і акумуляторних батарей, а також технології їхнього виробництва розроблено і запатентовано вченими ІТСТ НАН України. Ці енерго-накопичувачі відрізняються від більшості аналогів, застосовуваних на цей час у промисловості, транспорті і зв'язку України та країн СНД, наступними перевагами:

  • повністю необслуговувані;
  • герметичні (тобто не впливають на навколишнє середовище, не вимагають спеціальних приміщень, великих витрат на вентиляцію);
  • мають більшу швидкість прийому заряду й невелике спадання напруги при коротких розрядах великими струмами (екстраструмами);
  • стійкі до глибокого розряду;
  • мають конструкцію, уніфіковану для різних застосувань.

Інститут планує до впровадження конструкції та технології виробництва як герметичних свинцево-кислотних 2-х вольтових акумуляторів (елементів) ємністю від 7 до 3000 Аг, так і блок-батарей, що складаються із зазначених акумуляторів, напругою від 6 до 80 вольтів. 
Передбачається, що елементи і батареї будуть необслуговуваними протягом усього строку експлуатації: 10 - 15 і більше років для стаціонарних акумуляторів і 3-4 року для тягових батарей. На цей час такі енергонакопичувачі в Україні, країнах СНД, а також у Східній Європі не виробляються.

Електромобілі малого класу цивільного і спеціального призначення

В Інституті інтенсивними темпами ведеться розробка наземного транспорту з електричним приводом. На теперішній час вже розроблено декілька конструкцій транспортних засобів міського та спеціального електротранспорту малого класу з автономними джерелами струму і створено на базі Індустріального заводу перші повномасштабні експериментальні зразки пасажирських, вантажних і спеціальних електромобілів. 

Розроблено і створено моделі електромобілів – це екологічно чисті й практично безшумні транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів (від 2 до 6 осіб) і вантажів (від 0,35 до 0,75 т) дорогами із твердим покриттям, для руху дорогами загального користування, а для окремих моделей спеціального призначення – і пересіченою місцевістю. Ці електромобілі відрізняються сучасним дизайном, простотою керування і обслуговування, високою маневреністю, раціональним набором конструктивних елементів та їхньою частковою уніфікацією для різних моделей, що є достатньо важливим при переході до серійного виробництва. У розробці перебуває ще низка моделей, зокрема, електробуси пасажиромісткістю до 12 осіб.

На цей час такі транспортні засоби в Україні і країнах СНД не випускаються, їх закуповують за кордоном.

Основні області призначення розроблених електромобілів:

  • для перевезення пасажирів і вантажів у межах міста, по території парків і зон відпочинку, санаторіїв, пансіонатів, готелів;
  • на промислових підприємствах для перевезення пасажирів і вантажів у цехах, складах і по території підприємств;
  • для перевезення пасажирів і вантажів у приміщеннях і по територіях вокзалів і аеропортів;
  • для перевезення вантажів у приміщеннях митних терміналів;
  • для представницьких виїздів;
  • для внутрішньоміського патрулювання на спеціальних поліцейських електрокарах;
  • у госпіталях і лікарнях для транспортування поранених і важко хворих людей на спеціальних санітарних електрокарах;
  • для проведення розвідувальних військових операцій, передислокації техніки і особового складу військових підрозділів на спеціальних електромобілях та вантажних електрокарах з посиленою підвіскою.

Електроживлення електродвигунів розроблених електромобілів здійснюється від необслуговуваних свинцево-кислотних тягових батарей виробництва Дніпропетровських акумуляторних заводів. Ці акумулятори заряджаються від звичайної електромережі за допомогою інтелектуального зарядного пристрою 50 Гц 220 В/48 В або 36 В протягом 5–10 годин, залежно від ступеня розрядженості акумуляторів. Після повної зарядки акумуляторів пристрій відключається автоматично, запобігаючи перезарядці. У польових умовах зарядку акумуляторних батарей можна здійснювати від автономних мобільних або стаціонарних вітросонячних енергетичних установок, які розроблені ученими Інституту (див. нижче).

 

Автономні вітроелектричні установки, сонячні та інтегровані вітросонячні енергетичні системи

Автономні енергетичні системи з використанням  поновлюваних джерел енергії призначено для подачі електроенергії в окремі будинки, котеджі, теплиці, для живлення засобів зв'язку, для катодного захисту трубопроводів, платформ і мостів, для зарядки електромобілів та електроживлення рекламних щитів, дорожніх та будівельних знаків, для подачі води та управління зрошуванням, для підприємств малого бізнесу, для систем охорони й безпеки, для резервного живлення різних об'єктів та автономних споруд, у тому числі у сфері національної безпеки й оборони та при усуненні наслідків надзвичайних ситуацій.

В ІТСТ НАН України науково-дослідні роботи по створенню систем автономного електропостачання із застосуванням вітроелектричних установок, сонячних та інтегрованих вітросонячних енергетичних систем ведуться упродовж останніх 20 років. Ці роботи набули суттєвого розвитку під час реалізації пілотного інноваційного проекту «Розробка і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроустановок і енергонакопичувачів». Даний проект, як вже згадувалося вище, виконувався відповідно до Постанов КМ України від 27.08.2002 р. №1244 та від 17.03.2003 р. №352 Міжнародною науково-промисловою корпорацією «ВЕСТА», Інститут транспортних систем і технологій НАН України здійснював наукову координацію робіт з реалізації інноваційного проекту. 

Як результат, під науковим та технічним керівництвом фахівців Інституту було створено експериментальну базу для дослідження та розробки автономних систем електропостачання з використанням поновлюваних джерел енергії вітру та сонцю, на якій були відпрацьовані усі елементи цих систем. Зокрема, було спроектовано, виготовлено та введено у дослідну експлуатацію автономну горизонтально-осьову вітроелектричну установку потужністю 5 кВт з оригінальним електромагнітним багатополюсним генератором на постійних супермагнітах, автономну вертикально-осьову вітроелектричну установку потужністю 20 кВт з Н-ротором Дар'є, виготовлено і знаходяться в експлуатації фотоелектричні установки для вуличного освітлення. 

Крім того, розроблено, створено і запатентовано трекер для сонячних батарей, який дозволяє здійснювати їх поточну орієнтацію на Сонце впродовж світлового дня. З використанням цього винаходу розроблено та виготовлено інтегровану вітросонячну енергетичну систему потужністю 6,5 кВт, яка на даний час проходить тестування в якості автономної станції для зарядки електромобілів.

Для Національного антарктичного центру Міністерства освіти і науки України розроблено концепцію системи автономного електропостачання на базі вітроелектричних установок малого класу (до 30 кВт) для української антарктичної станції "Академік Вернадський". Вивчено кліматичні умови станції "Академік Вернадський", розроблено вимоги до системи автономного електропостачання з урахуванням кліматичних і експлуатаційних чинників, запропоновано конструкції вітроелектричних установок.

Машини енергетичної підтримки

В Інституті розроблено концепцію і розпочато створення комплексу машин енергетичної підтримки для використання Збройними силами України і підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій. 

Машини енергетичної підтримки (МЕП) є мобільними автономними системами генерування, перетворення і накопичення, електричної енергії з використанням нетрадиційних джерел енергії, які інтегровані з автомобільними чи гусеничними платформами. МЕП призначені для вирішення актуальних завдань постачання електричної енергії об'єктам, забезпечення яких неможливе або через віддаленість їх від ліній електропередач, або при неможливості підключення до них, або через їх знеструмлення. До таких об'єктів енергопостачання відносяться, наприклад, блок-пости, ремонтні бази, польові госпіталі, телекомунікаційні вузли, тимчасові господарські об'єкти Збройних сил України і Міністерства надзвичайних ситуацій.

Мобільність запропонованих енергетичних об'єктів - МЕП - забезпечує їх інтеграція з автомобільною чи гусеничною платформою високої прохідності, якою може виступати, наприклад, мікроавтобус, трейлер чи гусенична платформа танкового типу.

До складу МЕП входять:

  • мобільна платформа;
  • вітроелектрична установка;
  • сонячні батареї (при необхідності з двовісним механізмом позиціювання);
  • система накопичення електричної енергії – блок акумуляторних батарей;
  • інвертор;
  • лічильники електричні постійного і змінного струму;
  • системний блок управління і контролю;
  • силовий кабель;
  • модем;
  • комплект документації.

Енергогенеруючу систему МЕП побудовано за комбінованою схемою. Функціонально вона розділена на підсистему генерування енергії, підсистему накопичення і регулювання, підсистему перетворення і загальносистемну сервісну апаратуру управління.

Передбачено створення МЕП малого, середнього та важкого класів. МЕП малого класу базується на шасі мікроавтобуса, наприклад, УАЗ, середнього – на шасі важкогрузного трейлера, важкого – на гусеничному шасі, наприклад машини радіопідтримки ракетного зенітного комплексу «Бук».

Промисловий енергопарк

При створенні нових автоматизованих високотехнологічних виробництв, зокрема, підприємств з виготовлення акумуляторів та акумуляторних батарей подвійного призначення, одним з найважливіших завдань є їхнє якісне та ефективне енергозабезпечення. Для цього в Інституті розроблено й пропонується до реалізації концепцію промислового енергопарку (див. схему).

 Промисловий енергопарк – це інноваційний продукт, захищений патентом України.
За змістом - це комбінована система електро- і теплопостачання споживачів змінного і постійного струму з навантаженням великої потужності і споживачів теплової енергії з диференційованим навантаженням, з управлінням співвідношення генерованих і споживаних потужностей у різних режимах.

В основу запропонованого рішення поставлено завдання створення об'єднаної локальної енергосистеми, що функціонує у тому числі з використанням поновлюваних джерел енергії, інтегрованої в промисловий комплекс із високою енергонасиченістю. Цю енергосистему підключено до централізованої електросистеми.

Раціональний набір поновлюваних джерел енергії для України – сполучення сонячної і вітрової енергії, а також енергії низкопотенційного тепла. Генеруюче обладнання, що відповідає цим видам енергії, представлено у складі енергопарку вітроелектричними установками, фотоелектричними модулями, сонячними колекторами і тепловими насосами.

Промисловий енергопарк належатиме до класу енергосистем, в якому підсистеми, що використовують нетрадиційні джерела енергії, сполучені із зовнішньою енергосистемою, водночас становлять автономний сектор енергопарку, розташований на території промислового комплексу, який поставляє енергію тільки для покриття виробничих і службових потреб даного комплексу. Таким чином, енергопарк є об'єднаною системою, що об'єднує зовнішній і внутрішній потоки енергії.

Такий підхід до енергозабезпечення відповідає світовій тенденції розвитку енергетики, коли енергоспоживач стає також енерговиробником, який застосовує поновлювані джерела енергії. 

Оскільки енергія, вироблена локальним сектором енергопарку з нетрадиційними джерелами енергії, використовується безпосередньо для потреб промислового комплексу, виключається проблема втрат енергії при її транспортуванні до споживачів.
Центральним енергетичним і управляючим вузлом енергопарку є підстанція глибокого введення, з'єднана із зовнішньою електромережею; підстанція поєднує та комутує всі вузли і модулі енергопарку, а також оптимізує електропостачання всього промислового комплексу та окремих його підприємств.

Підстанцію через комплекс комутуючого устаткування та накопичувальний вузол – акумуляторну станцію – з'єднано з вітроелектричним комплексом і фотоелектричною системою. Акумуляторна станція дає можливість створювати резервні запаси електроенергії і водночас служити станцією змінних акумуляторів для внутрішньозаводських електрокарів.

Для того щоб внесок поновлюваних джерел енергії в енергонасиченість був істотним, при реалізації проекту будуть використовуватися комплекси вітроелектричних установок і фотоелектричних модулів мегаваттного класу.

Центральним тепловим вузлом промислового енергопарку є сучасна високоефективна опалювальна котельня, яка доповнюється низкопотенційними джерелами тепла – сонячними колекторами й тепловими насосами для нагрівання води, що надходить у котельню і безпосередньо до споживачів. Таким чином, в енергопарку реалізується принцип когенерації, коли одночасно генерується електрична і теплова енергія.
У цілому енергопарк є за своєю будовою енергопромисловим утворенням, у матеріальній частині і системі управління якого реалізуються ідеї повної і максимальної ефективності, сумісності і узгодження джерел енергії.

Створення промислового енергопарку дозволить знизити вартість споживаної енергії на 20-25% і забезпечити підприємства надійним, високоефективним і якісним енергопостачанням, а також дати додатковий імпульс у використанні нетрадиційних джерел енергії в Україні.

Розробка нового покоління плазмових актуаторів для керування структурою повітря при обтіканні аеродинамічних поверхонь

Плазмовий актуатор – це електронний пристрій, що генерує заряджені частинки, за допомогою яких можна керувати рухом потоків повітря над обтічними поверхнями. В якості останніх можуть виступати: 

  • крила літаків, 
  • лопаті вертольотів, 
  • оперення крилатих і тактичних ракет, 
  • елементи екіпажів ВШНТ,
  • крила безпілотних літальних апаратів,
  • лопатки авіаційних газових турбін, 
  • лопаті вітроелектричних установок,
  • багатоелементні профілі та ін. 

Плазмовий актуатор складається з двох електродів, які розділені діелектриком і розташовані у нерівномірному несиметричному порядку для формування плазми - іонізованого газу, утвореного з нейтральних атомів і заряджених частинок (іонів та електронів). В результаті електрогідродинамічної взаємодії між розрядною плазмою і навколишнім газом відбувається досить ефективне перетворення електричної енергії у кінетичну енергію газового потоку в приповерхневому шарі, що дозволяє впливати на ламінарний або турбулентний потік повітря над обтічною поверхнею без застосування витратних матеріалів.

Головні переваги плазмових актуаторів: висока надійність, простота конструкції, можливість інтеграції їх в аеродинамічні поверхні, невисокі витрати енергії, можливість керування потоком в реальному часі за рахунок високої частоти спрацьовування. Усе це визначає перспективність їх застосування у літальних апаратах для силової дії на течію газу, зниження поверхневого тертя і, таким чином, для зменшення витрати палива і забруднення атмосфери.

В Інституті розроблено нову математичну модель та спеціалізований пакет обчислювальної гідродинаміки та електродинаміки на основі рівнянь Нав'є-Стокса та Максвелла, який включає кілька диференціальних моделей турбулентності, для розрахунку стаціонарних і нестаціонарних ламінарних і турбулентних течій при наявності низькотемпературної частково іонізованої плазми. Проведено дослідження впливу діелектричного бар'єрного розряду при роботі плазмового актуатора на структуру течії, що дало змогу керувати структурою та відривом потоку з метою покращення аеродинамічних характеристик тіл довільної форми. Результати цих робіт можуть бути використані при розробці і проектуванні плазмових актуаторів для літальних апаратів цивільного і військового призначення.

Розробка технології створення імпортозаміщуючих комплектуючих для зенітно-ракетних систем «С-300»

Більша частина систем виявлення та наведення на повітряні цілі, що експлуатуються Збройними силами України, залишилася після розпаду СРСР і не виробляється підприємствами оборонно-промислового комплексу України. Багато з цих систем відпрацювало встановлені календарні терміни та не було модернізовано щодо підвищення функціональних можливостей та продовження строків експлуатації. На даний час як самі такі системи, так і комплектуючі вузли до них зняті з виробництва у постачальників, а сьогоднішній стан забезпечення надійного функціонування цих систем ставить під сумнів їх потенційні можливості. Тому для задоволення першочергових потреб Збройних сил України актуальним є розробка технології створення та освоєння імпортозаміщуючої продукції військового призначення, зокрема, зенітно-ракетних систем «С-300».
Як світовий, так і вітчизняний досвід свідчить, що розробка та постановка на виробництво  таких систем, як «C-300», складає 5-7 років. З урахуванням витрат часу та коштів на створення нових систем і забезпечення необхідного рівня технічного стану існуючих установок доцільно і вкрай важливо забезпечити розв'язання першочергової задачі – підтримки діючих систем комплектуючими власного виробництва, які є аналогами імпортних комплектуючих.

На даному етапі планується розробка логічної цифрової (не програмованої) комірки, що складає значну частину у системах спостереження, селекції та розпізнавання цілей, визначення їх координат та параметрів руху. Зберігаючи взаємозаміщення і сумісність нової власної комірки, аналога імпортної, можна забезпечити не тільки відновлення працездатності існуючих систем і відновлення та продовження ресурсу, але і значно зменшити економічні витрати.

Однією з основних задач цієї роботи є аналіз елементної бази і пошук аналогів як серед продукції вітчизняних, так і ведучих світових виробників (США, Корея, Китай, Японія, країни Євросоюзу). Важливою задачею є також проектування цифрової комірки на базі систем автоматизованого проектування (САПР «ДНІПРО») з розробкою повного комплекту документації на вибрану комірку. Потенційним замовником цієї науково-технічної роботи є Міністерство Оборони України.

 

Літій-іонні акумулятори та акумуляторні батареї подвійного призначення

Літій-іонні акумулятори та акумуляторні батареї є найбільш енергоємними та компактними джерелами енергії серед існуючих видів акумуляторів. Однак, широке поширення використання цих батарей стримує в цей час їх відносно висока ціна.

Сучасний рівень розробок і новітні технології в області створення літій-іонних акумуляторів дозволяють істотно знизити їхню вартість при серійному масовому виробництві. Завдяки цьому, вони мають великі перспективи для використання у багатьох галузях, зокрема:

  • в електромобілях та енергозберігаючих гібридних автомобілях;
  • на залізничному, водному, шахтному й рудничному транспорті (у тому числі за рахунок заміни лужних акумуляторів);
  • на електростанціях, як резервні накопичувачі енергії;
  • у централізованих енергосистемах для згладжування піків навантаження й регулювання частоти напруги електростанцій та електромереж;
  • в автономних енергосистемах, що працюють з використанням альтернативних джерел енергії (вітро та сонячних, припливних і хвильових електростанціях);
  • у підрозділах Червоного хреста і МНС як альтернатива мобільним енергетичним установкам для забезпечення електроенергією у випадку стихійних лих, при аваріях на електропідстанціях, у випадку воєнних дій і т.п.;
  • у резервних джерелах безперебійного живлення для особливо важливих об'єктів (лікарні, маяки, семафори, стрілки, залізничні переїзди та ін.);
  • у системах телекомунікації і зв'язку для забезпечення резервного, автономного та безперебійного електроживлення;
  • у військовій техніці і системах національної безпеки;
  • в  аерокосмічній техніці.

Існують різні види літій-іонних акумуляторів (літій-полімерні, літій-залізо-фосфатні, літій-титанові та ін.), які розрізняються за типом використовуваного катодного матеріалу. У зв'язку з цим існують і різні технології виробництва таких акумуляторів. В Інституті проводять науково-дослідні роботи з вивчення усіх аспектів цих технологічних процесів з метою вибору найбільш перспективної технології та її подальшого удосконалення для створення першого в України серійного виробництва з виготовлення літій-іонних акумуляторів та акумуляторних батарей.

 

Перспективні розробки

Плани Інституту по подальшому впровадженню патентів, власних "know-how", оригінальних технічних і технологічних розробок пов'язані з науковим супроводом нових великомасштабних проектів, націлених на створення виробництв інноваційної продукції, передусім, продукції подвійного призначення, яка може використовуватися як в цивільних, так і у військових цілях. З боку промислових підприємств України партнером Інституту в реалізації цих планів виступає Публічне акціонерне товариство «Дніпровський  машинобудівний завод» (ПАТ ДМЗ). Інститутом спільно з ПАТ ДМЗ розроблені проекти створення нових автоматизованих виробництв на наявних виробничих площах в м. Дніпропетровську. Проекти розроблено на базі перспективних науково-технічних доробок Інституту, які представлені вище. Джерела фінансування – кредитні ресурси та власні кошти ПАТ ДМЗ,  а також можливі інвестиції з боку держави та/або приватних інвесторів.

ПРОЕКТ 1

Створення серійного виробництва клапано-регульованих свинцево-кислотних VRLA батарей подвійного призначення

Інноваційними продуктами проекту є стартерні свинцево-кислотні акумуляторні батареї зі зв'язаним електролітом напругою 12 В та ємністю від 40 до 225 А·г. 
VRLA батареї відповідають найсучаснішим і перспективним вимогам ринку, що пред'являються до такої продукції. Вони  не вимагають спеціальних умов розміщення, мають високу стійкість до саморозряду й глибоких розрядів і є повністю вибухово- і екологічно безпечними. Ці батареї мають збільшену енергоємність, надійність, термін служби. Батареї є повністю утилізованими. 
Завдяки цим якостям такі батареї знаходять широке застосування як джерела енергії практично у всіх галузях народного господарства. У даний час їх використовують також у Збройних силах України, у підрозділах аварійно-рятівних служб, у тому числі МНС і Червоного Хреста.

Орієнтовна вартість інвестицій для реалізації проекту – 20 млн. євро. Обсяги продажів при повному завантаженні виробництва – 35 млн. євро на рік.

ПРОЕКТ 2

Створення серійного виробництва герметичних промислових свинцево-кислотних акумуляторів подвійного призначення

Планується серійний випуск за передовими технологіями промислових стаціонарних і тягових  акумуляторів (елементів) з рідким або зв'язаним електролітом напругою 2 В та ємністю від 7 до 3000 А г,  а також блок-батареї, що складаються із зазначених акумуляторів, напругою від 6 до 80 В.
Інноваційні продукти проекту – промислові стаціонарні і тягові  акумулятори і блок-батареї – мають нові споживчі властивості  такі, як автономність, універсальність, надійність, що дозволяє використовувати іх на більшості відповідальних об'єктів, у тому числі, оборонного призначення. Крім того, за рахунок використання нових технічних і технологічних рішень, які дозволяють знизити енергоємність виробництва і матеріаломісткість виробів, а також за рахунок запланованої високої автоматизації виробництв промислові акумулятори проекту матимуть нижчу собівартість в порівнянні із зарубіжними аналогами.

Орієнтовна вартість інвестицій для реалізації проекту – 75 млн. євро. Обсяги продажів при повному завантаженні виробництва – 60 млн. євро на рік.

ПРОЕКТ 3

Створення виробництва автономного електротранспорту малого класу для різноманітних галузей використання

Інноваційними продуктами проекту є електромобілі класу NEV (Neighbourhood Electric Vehicle) цивільного і спеціального призначення. Електромобілі класу NEV  - це транспортні засоби невеликого розміру з обмеженими швидкістю (до 45 км/год) і дальністю автономного пробігу (приблизно 70 км), що обумовлює значне спрощення їх конструкції, а також дозволяє використовувати для їх комплектації порівняно недорогі свинцево-кислотні тягові акумуляторні батареї, які забезпечують задану дальність автономного пробігу.
Планується налагодити серійне виробництво трициклів та електромобілів класу NEV різноманітного спектра: пасажирські міні-електромобілі, санітарні електрокари, спеціальні електромобілі військового призначення,  вантажні електромобілі вантажопідйомністю до 1,2 т., міські електробуси місткістю до 12 пасажирів тощо.

Орієнтовна вартість інвестицій для реалізації проекту – 44 млн. євро. Обсяги продажів при завантаженні виробництва на повну потужність – 80 млн. євро на рік.

ПРОЕКТ 4

Створення виробництва автономних систем електропостачання з використанням поновлюваних джерел енергії 

Інноваційні продукти проекту – автономні системи «малої енергетики» потужністю від 1 до 30 кВт з акумуляторами-енергонакопичувачами: автономні сонячні енергетичні системи (СЕС), автономні вітроелектричні установки (ВЕУ) та інтегровані (або гібридні) вітросонячні енергетичні системи. 
Автономні енергетичні системи побудовані за модульним принципом, що дозволяє за рахунок відповідного набору СЕС, ВЕУ та акумуляторів-енергонакопичувачів оперативно комплектувати енергетичні установки заданої потужності, орієнтуючись на споживача з урахуванням географічного розташування об'єкту електропостачання й з урахуванням співвідношення між сонячним і вітровим енергетичними потенціалами.
Передбачається, що у рамках цього проекту буде також організовано  виробництво (комплектація) машин енергетичної підтримки для збройних сил України та підрозділів МНС.

Орієнтовна вартість інвестицій для реалізації  проекту – 15 млн. євро. Обсяги продажів при завантаженні виробництва на повну потужність –17 млн. євро на рік.

ПРОЕКТ 5

Створення серійного виробництва з виготовлення літій-іонних акумуляторів і акумуляторних батарей

Інноваційними продуктами проекту є літій-іонні акумулятори і батареї для різних сфер використання, в першу чергу, на електротранспорті та у системах автономного енергозабезпечення, у системах телекомунікації і зв'язку, у військовій техніці та на об'єктах національної оборони і безпеки.
Основні складнощі при створенні нового виробництва викликані надзвичайно жорсткими вимогами до умов виготовлення літій-іонних комірок. Тому спочатку планується створити складальне виробництво літій-іонних акумуляторів з комплектуючих зарубіжних виробників, що характеризується відносно невеликими об'ємами капіталовкладень і дає можливість переналадки виробництва під нові типи літій – іонних комірок.
У подальшому планується освоїти власне виробництво деяких електронних модулів контролю батарей, систем термостабілізації та корпусних частин.

Орієнтовна вартість інвестицій для реалізації проекту – 23 млн. євро. Обсяги продажів при завантаженні виробництва на повну потужність – 60 млн. євро на рік.


ПРОЕКТ 6

Створення промислового енергопарку з використанням відновлюваних джерел енергії

Метою цього проекту є створення (модернізація) згідно з концепцією промислового енергопарку системи енергопостачання та внутрішньої інфраструктури комплексу нових підприємств, які розташовані на території ПАТ ДМЗ. Ця концепція передбачає використання нетрадиційних джерел енергії спільно з зовнішнім енергопостачанням та реалізацію принципу когенерації, коли за рахунок відновлюваних джерел одночасно  генерується електрична й теплова енергія. Для цього будуть використані  вітроелектричні установки, фотоелектричні модулі, сонячні колектори та теплові насоси. 
Створення промислового енергопарку дозволить підвищити якість і надійність енергопостачання, скоротити споживання підприємствами електроенергії та природного газу з зовнішніх енергосистем і зменшити їх залежність від зростаючих тарифів на енергоресурси.

Орієнтовна вартість інвестицій для створення енергопарку – приблизно 9,0 млн. євро. Економія вартості електричної та теплової енергії – 75 млн. грн. на рік.

Окрім цього Інститут має ще декілька проектів, які вимагають проведення додаткових наукових досліджень, зокрема, проекти по розробці технології застосування плазмових актуаторів на безпілотних літальних апаратах і по створенню радіоелектронного устаткування для зенітно-ракетних комплексів (типу С- 300). Для інтенсифікації цих робіт потрібні зацікавленість та замовлення з боку Міністерства Оборони України.

Підводячи підсумок наведеному, можна стверджувати, що Інститут транспортних систем і технологій НАН України за роки свого існування, незважаючи на недостатність бюджетного фінансування, вніс істотний внесок у становлення і розвиток  промисловості України. Інститут успішно розвивав свої дослідження не тільки за традиційними науковими напрямами, але й розширив тематику досліджень за напрямом нетрадиційної енергетики, що базується на використанні екологічно чистих поновлюваних джерел енергії сонця і вітру, а також у галузі розробки екологічно чистого транспорту з електричним приводом, пристроїв і систем накопичення енергії. Інститут має широкі плани з подальшого впровадження своїх перспективних науково-технічних розробок у промисловість і народне господарство України.