Партнери

Співпраця і система наукових зв’язків Установи

Відповідно до стратегічних завдань розвитку, Інститут транспортних систем і технологій Національної академії наук України послідовно розвиває систему наукових зв’язків та партнерських відносин із науковими установами, закладами освіти, органами державної влади та промисловими підприємствами. Така діяльність спрямована на інтеграцію результатів досліджень у практику, підвищення якості підготовки наукових кадрів та зміцнення позицій вітчизняної науки в міжнародному науковому просторі.

Основні напрями співпраці:

• Заклади вищої освіти та освітні установи. Інститут бере участь у підготовці здобувачів вищої освіти та кадрів вищої кваліфікації, організовує практики і стажування для студентів, реалізує спільні науково-освітні проєкти.
• Наукові установи НАН України та галузеві інститути. Взаємодія здійснюється у межах виконання спільних науково-дослідних тем, створення міждисциплінарних груп, участі у науково-експертній діяльності.
• Міжнародне співробітництво. Інститут підтримує робочі контакти з іноземними партнерами, бере участь у міжнародних конференціях, проєктах і програмах, що сприяють розвитку транспортних технологій та інтеграції української науки у світовий простір.
• Промислові підприємства та органи влади. У співпраці з виробничим сектором та державними структурами реалізуються прикладні дослідження, результати яких використовуються для вдосконалення транспортної системи.

Основні результати співпраці:

• укладено низку договорів про науково-технічне співробітництво з університетами та підприємствами;
• збільшено обсяг спільних наукових публікацій із закладами вищої освіти та науковими організаціями;
• проведено круглі столи та науково-практичні заходи за участю представників освітнього та промислового середовища;
• залучено молодих науковців і студентів до виконання науково-дослідних робіт Інституту.

Перспективи розвитку:

• розширення міжнародної співпраці шляхом участі у програмах ЄС, НАТО та інших міжнародних фондів у сфері транспортних досліджень;
• створення міжінституційних наукових платформ для реалізації інноваційних проєктів;
• посилення взаємодії з промисловими підприємствами для впровадження результатів наукових досліджень у практику.