Впровадження

Однією з основних переваг Інституту є те, що проведені фундаментальні дослідження і прикладні розробки доводяться до рівня практичної реалізації у вигляді нових технічних і технологічних рішень які впроваджуються у різні сфери життя суспільства, зокрема, у виробництво, навчальні процеси у закладах вищої освіти, тощо.  Впровадження забезпечується науковим супроводом, створенням експериментальних і дослідних зразків нової наукомісткої продукції та відпрацюванням технологій її виробництва.

• СТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК НОВОЇ В УКРАЇНІ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ З ВИРОБНИЦТВА ХІМІЧНИХ  ДЖЕРЕЛ СТРУМУ
• РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ У ВИРОБНИЦТВО ІНТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ І ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ
• ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ РОЗРОБОК ІНСТИТУТУ У ВИРОБНИЦТВО 
  • Технологія контролю батареї при її формуванні контролем її поточної ємності
  • Розробка оптимальних режимів охолодження струмовідводів і дозрівання пластин акумуляторів
  • Технологія відновлення працездатності радіоелектронної апаратури
  • Застосування розробленого в ІТСТ НАН України спеціалізованого комплексу програм для оптимізації технологічних процесів виробництва виробів складної форма методом 3D- друку
  • Впровадження розробок Інституту в науково-виробничу діяльність Конструкторського бюро «Дніпровське»
• ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ РОЗРОБОК ІНСТИТУТУ У НАВЧАЛЬНІ ПРОЦЕСИ 
  • Наукові розробки Інституту впроваджені в навчальний процес Українського державного університету науки і технологій
  • Наукові розробки Інституту впроваджені в навчальний процес НТУ «Дніпровська Політехніка»
• СТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК НОВОЇ В УКРАЇНІ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ З ВИРОБНИЦТВА ХІМІЧНИХ  ДЖЕРЕЛ СТРУМУ

Під науковим супроводом та при безпосередній участі вчених Інституту створено нову високотехнологічну галузь промисловості України з виробництва свинцево-кислотних акумуляторних батарей. 

Концепцію створення акумуляторної галузі ще на початку 90-х років минулого століття запропонувала ініціативна група вчених Національної академії наук України на чолі з В. О. Дзензерським, нині Героєм України, директором Інституту транспортних систем і технологій НАН України. Після розпаду СРСР Україна не мала власних промислових потужностей з виробництва свинцево-кислотних акумуляторів, які у повному обсязі імпортувались із-за кордону. 

Ініціативу вчених було підтримано в академічних колах, місцевих і центральних органах влади. При цьому бралося до уваги, що свинцево-кислотні акумуляторні батареї є невід'ємним компонентом не тільки транспортних засобів, які використовуються у промисловості та сільському господарстві, а й у бронетанковий та спеціальний військовий техніці, що робить їх стратегічно важливим виробом для економіки та оборони країни.

Розроблену на фундаментальній науковій основі з врахуванням передового світового досвіду концепцію створення і розвитку нової галузі промисловості України з виробництва свинцево-кислотних акумуляторних батарей планувалося реалізовувати у дві черги:

• перша черга – створення багатосерійного виробництва за повним циклом малообслуговуваних стартерних батарей для автомобільної та автотракторної техніки і заводу з переробки використаних батарей, відходів і лому свинцю;
• друга черга – створення багатосерійного виробництва за повним циклом герметичних та герметизованих (необслуговуваних) батарей нового покоління для усіх галузей народного господарства і збройних сил України.

При реалізації першої черги концепції за безпосередньої участі науковців Інституту транспортних систем і технологій НАН України було розроблено перші в Україні малообслуговувані стартерні свинцево-кислотні акумуляторні батареї з високими питомими енергетичними характеристиками та проект апаратної реалізації стабільного технологічного процесу, який відрізняється високим рівнем автоматизації (до 96%) і безпеки. Для практичної реалізації даного проекту та будівництва у м. Дніпропетровську Першого українського акумуляторного заводу було створено Акціонерне товариство «ІСТА», яке очолив В.О. Дзензерський. Будівництво заводу почалося за розпорядженням Кабінету Міністрів України і у вересні 1995 р. завод було введено в експлуатацію. Річний обсяг виробництва склав 1 млн. 300 тис. акумуляторних батарей, призначених для використання практично в усіх видах автомототехніки, сільськогосподарської та військової техніки.

У 1997 р. за ініціативою вчених Інституту та під керівництвом В.О. Дзензерського була створена науково-промислова корпорація (НПК) «ІСТА», учасником якої був Інститут транспортних систем і технологій НАН України, Перший Український акумуляторний завод та інші підприємства – виробники комплектуючих виробів для акумуляторних батарей.

У 1997 р. на замовлення Міністерства оборони України НПК «ІСТА» у стислі терміни було розроблено акумуляторні батареї для танків та легкої бронетанкової техніки. Ці батареї, які були прийняті на озброєння українською армією, за своїми параметрами перевершили іноземні прототипи: вітчизняні батареї для бронетанкової техніки мають високу вібро- та удароміцність, підвищену механічну та експлуатаційну надійність. Тісна співпраця вчених, конструкторів та технологів  дозволила всього за 5 місяців пройти шлях від розробки цих акумуляторів до їх серійного випуску.

За створення науково-промислового комплексу по виробництву свинцево-кислотних акумуляторних батарей, за впровадження новітніх матеріалів і технологій, які відповідають рівню світових досягнень, а також за значний внесок у вирішення проблеми охорони навколишнього природного середовища групі співробітників Інституту транспортних систем і технологій НАН України у 1999 р. було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

У 2000 р. НПК «ІСТА» побудувала другий акумуляторний завод «Енергоавтоматика» у м. Дніпропетровську потужністю 1 млн. батарей на рік, на якому вперше в країнах колишнього СРСР та Східної Європи реалізовано нові високоточні технології виробництва електродів зі свинцевої стрічки, технології виробництва нових ефективних свинцевих сплавів і високоточного прокату стрічки з цих сплавів.

У 2001 р на виконання урядових рішень та з використанням науково-технічних розробок Інституту НПК «ІСТА» ввела в експлуатацію у м. Дніпропетровську завод «Укрсплав» з переробки використаних акумуляторів, відходів і лому свинцю в свинцеві сплави та свинець, потужністю до 30 тис. тонн на рік.

Створенням зазначених заводів було успішно завершено реалізацію 1-ої черги концепції становлення нової галузі промисловості в Україні. Даний проект мав, окрім усього іншого, важливе соціальне значення завдяки створенню нових робочих місць, значних податкових платежів, а також створенню екологічно важливого виробництва з утилізації токсичних відходів, що відповідає європейським і світовим тенденціям розвитку акумуляторної промисловості.

Для подальшого розвитку акумуляторної галузі промисловості України у 2002 році за ініціативою вчених ІТСТ НАН України створено Міжнародну науково-промислову корпорацію «ВітроЕнергетичні Сонячні Технології Акумулюючі» (МНПК «ВЕСТА»), яку очолив доктор технічних наук, професор В.О. Дзензерський.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2002 р. № 1244 на МНПК «ВЕСТА» було покладено реалізацію пілотного інноваційного проекту "Розробка і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроустановок і енергонакопичувачів". Наукову координацію робіт з реалізації проекту, який Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 р. № 352 було визнано "пріоритетним і особливо важливим для держави", було покладено на Інститут транспортних систем і технологій НАН України.

Це ознаменувало початок нового етапу у розвитку акумуляторної галузі України, який пов'язаний з розробкою автономних систем енергозабезпечення з використанням вітросонячних джерел енергії та енергонакопичувачів; створенням повномасштабного інноваційного виробництва акумуляторних батарей та акумуляторів-енергонакопичувачів сучасного типу, які не мають аналогів в Україні, з використанням передових технологій. В Інституті на виконання проекту та зазначених вище постанов КМУ інтенсифікувались теоретичні й експериментальні дослідження в області розробки акумуляторних батарей, які є накопичувачами енергії у будь-яких енергосистемах з використанням відновлюваних джерел енергії, а також за таким науковим напрямкам, як вітроенергетика та сонячна енергетика.

На базі досвіду, набутого при практичній реалізації та впровадженні попередніх розробок, вченими Інституту було розроблено нове покоління конструкцій герметичних та герметизованих свинцево-кислотних стартерних, тягових і стаціонарних батарей з підвищеними  питомими  енергетичними характеристиками, а також оригінальні технології їхнього виробництва, що відрізняються від відомих високим ступенем безперервності, безвідходності і замкнутості технологічного процесу, високою точністю виготовлення електродів і міжелементних з'єднань, високою чистотою і корозійною стійкістю активних матеріалів. При виконанні пілотного інноваційного проекту ці розробки було впроваджено у виробництво та створено цілий ряд нових автоматизованих високотехнологічних заводів. 

У 2005 р. було збудовано та введено до експлуатації сучасний високотехнологічний завод ПАТ «ВЕСТА-ДНІПРО» з виробництва герметичних та герметизованих (необслуговуваних) стартерних акумуляторних батарей нового покоління потужністю 3,6 млн. виробів на рік. На цьому підприємстві вперше в європейській практиці використано нову високоточну технологію безперервного виготовлення струмовідводів, що включає двостороннє охолодження свинцевого сляба, прокатку стрічки й штампування решіток, а також прискорені технології батарейного формування акумуляторів імпульсними струмами та технології формування з примусовою керованою циркуляцією електроліту.

Одночасно у 2005 р. було створено завод з виробництва корпусів та пластмасових комплектуючих для акумуляторів та акумуляторних батарей. На цьому заводі було впроваджено нові технічні рішення стосовно конструкцій та промислового дизайну акумуляторної продукції.
У 2009 р. було збудовано та введено до експлуатації новий автоматизований завод ТОВ «ВЕСТА IНДАСТРIАЛ» з виробництва герметичних та герметизованих акумуляторів усіх типів (стартерних та індустріальних) потужністю 4 млн. виробів на рік. Разом з впровадженням новітніх технічних та технологічних рішень  на цьому заводі вперше в Україні організовано випуск за повним циклом тягових батарей для електротранспорту.

Нестандартне устаткування та оснастка, які були потрібні для комплектації Дніпропетровських акумуляторних заводів, а також експериментальні зразки вітросонячних енергетичних установок було виготовлено на інструментальному виробництві ПАТ «ВЕСТА-ДНІПРО». До 2012 р. це виробництво виросло до розмірів окремого Інструментального заводу.
Ще один завод – ТОВ «Рекуперація свинцю» – з утилізації використаних акумуляторів та виробництва свинцю і свинцевих сплавів з передовими технологіями і новітнім технологічним устаткуванням – було введено до експлуатації у вересні 2012 року. На цьому заводі вперше в Україні реалізовано технології повної переробки та утилізації акумуляторів, що відробили свій ресурс, тобто не тільки відходів, які містять свинець, але й пластмасових корпусів та електроліту. Завод розраховано на переробку 3 млн. (40 000 т) використаних батарей за рік, його продуктивність – 22 000 т товарної продукції у вигляді свинцю і свинцевих сплавів, а також супутньої продукції – вторинного поліпропілену та сульфату натрію.

Таким чином, під науковим керівництвом та при безпосередній участі вчених та інженерів Інституту у м. Дніпропетровську у 1994-2012 рр. було спроектовано, побудовано та обладнано 8 сучасних високотехнологічних заводів – 4 заводи з виробництва свинцево-кислотних акумуляторних батарей загальною потужністю близько 10 млн. батарей на рік, 2 заводи з переробки та утилізації використаних батарей та 2 заводи з виробництва суміжної продукції.

Сьогодні Інститут продовжує свою співпрацю з МНПК «ВЕСТА» на базі договору про науково-технічне співробітництво, в рамках якого надає для випробувань та впровадження на виробництві результати своїх наукових розробок, натомість отримуючи доступ до новітнього і цінного лабораторного обладнання корпорації для власних досліджень. 

РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ У ВИРОБНИЦТВО ІНТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ І ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

Автономні енергетичні системи з використанням поновлюваних джерел енергії використовуються для подачі електроенергії в окремі будинки, котеджі, теплиці, для живлення засобів зв'язку, для катодного захисту трубопроводів, платформ і мостів, для зарядки електромобілів та електроживлення рекламних щитів, дорожніх та будівельних знаків, для подачі води та управління зрошуванням, для підприємств малого бізнесу, для систем охорони й безпеки, для резервного живлення різних об'єктів та автономних споруд, у тому числі у сфері національної безпеки й оборони та при усуненні наслідків надзвичайних ситуацій.

У 2002 році Інститут разом з МНПК «ВЕСТА» розпочав реалізацію пілотного інноваційного проекту "Розробка і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроустановок і енергонакопичувачів". Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2002 р. № 1244 його реалізацію було покладено на МНПК «ВЕСТА», а наукову координацію робіт з реалізації проекту, який Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 р. № 352 було визнано "пріоритетним і особливо важливим для держави", було покладено на Інститут транспортних систем і технологій НАН України.

В процесі реалізації пілотного інноваційного проекту, під науковим та технічним керівництвом фахівців Інституту було створено експериментальну базу для дослідження та розробки автономних систем електропостачання з використанням поновлюваних джерел енергії вітру та сонцю, на якій було відпрацьовано усі елементи цих систем. Зокрема, було спроектовано, виготовлено та введено у дослідну експлуатацію автономну горизонтально-осьову вітроелектричну установку потужністю 5 кВт з оригінальним електромагнітним багатополюсним генератором на постійних супермагнітах, автономну вертикально-осьову вітроелектричну установку потужністю 20 кВт з Н-ротором Дар'є, виготовлено і знаходяться в експлуатації фотоелектричні установки для вуличного освітлення. 

Крім того, розроблено, створено і запатентовано трекер для сонячних батарей, який дозволяє здійснювати їх поточну орієнтацію на Сонце впродовж світлового дня. З використанням цього винаходу розроблено та виготовлено інтегровану вітросонячну енергетичну систему потужністю 6,5 кВт, яка на даний час проходить тестування в якості автономної станції для зарядки електромобілів.

Останніми роками, в зв’язку зі стрімким зменшенням собівартості сонячних батарей, акумуляторів і вітрогенераторів по всьому світові поширюється використання гібридних інтегрованих систем енергопостачання, які підключені до стаціонарних електромереж і містять в своєму складі потужні акумуляторні батареї та генераторні установки з використанням відновлюваних джерел енергії. Такі гібридні системи призначені для забезпечення безперебійного і якісного електропостачання як окремих об’єктів, так і невеликих населених пунктів у випадках, в централізованих електромережах відбуваються тимчасові відключення або їх потужність недостатня для стабільного забезпечення рівня споживання. Завдяки наявності потужних акумуляторних батарей деякі різновиди цих систем використовуються для балансування генерації та споживання об’єктів або населених пунктів, електропостачання яких повністю забезпечується нестабільними відновлюваними джерелами енергії, такими як енергія вітру та сонця. 

Особливої актуальності такі гібридні системи набувають в Україні в умовах пошкоджень українських об'єктів енергетичної інфраструктури внаслідок бойових дій, коли застосування таких інтегрованих рішень з комплексним використанням сонячних батарей, вітроенергоустановок та акумуляторів стає не лише критично важливим, а й життєво необхідним. 

В якості відповіді на ці виклики вченими ІТСТ НАН України спільно зі спеціалістами МНПК «ВЕСТА» розроблено та виготовлено потужну гібридну трифазну систему WESTA 50B230 на 50 кВт як засіб для ефективного та безперебійного постачання електроенергії для комерційних та промислових об’єктів (https://westa.ua/ua/news/press-centre/westa-50B230.html). Ця система дозволяє використовувати у своєму складі вітрову і сонячну генерацію, а також забезпечувати автономний режим електропостачання в умовах відключень в централізованих електромережах за рахунок акумуляторної системи, здатної постачати електроенергію потужністю 50 кВт протягом 4 годин. Цієї потужності достатньо для забезпечення безперебійного забезпечення електроенергією виробничих або комерційних об’єктів з відносно невеликим електричним навантаженням, лікарень, телекомунікаційних об’єктів тощо. 

Додатковими особливостями гібридної системи WESTA 50B230 є її мобільність (вона повністю змонтована у стандартному транспортному контейнері) і здатність до масштабування, що дає можливість розширювати спектр її застосування у відповідності до конкретних вимог різноманітних споживачів.

 
ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК ІНСТИТУТУ У ВИРОБНИЦТВО 

• Технологія контролю батареї при її формуванні контролем її поточної ємності

За пропозицією Інституту транспортних систем і технологій НАН України на заводі ТОВ «ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ» з виробництва свинцево-кислотних акумуляторів було здійснено доповнення існуючої на виробництві технології контролю батареї при її формуванні контролем її поточної ємності згідно з розробленим вченими ІТСТ НАН України способом прискореного збалансованого заряджання акумулятора за патентом України № 144273, сутність якого полягає в одержанні із сигналу відгуку батареї на зарядний імпульс інформації про її поточну ємність у вигляді величини відповідної площі сигналу відгуку, яка відображає коефіцієнт використання активної маси батареї в процесі її формування. Впровадження цієї технології дозволило суттєво зменшити відхилення основних параметрів акумуляторів в межах встановлених технічними умовами допусків і знизити на 6% кількість браку, виявленого після процесу формування акумуляторів. https://westa.ua/ua/news/press-centre/charging-lead-acid-batteries.html

• Розробка оптимальних режимів охолодження струмовідводів і дозрівання пластин акумуляторів

Науковцями Інституту транспортних систем і технологій НАН України б

ули проведені дослідження структури і механічних властивостей струмовідводів, виготовлених із сплавів Pb–Sn–Ca, Pb–Sb–Sn–As, Pb–Sb–Sn–As–Se як методами традиційного лиття, так і гартування з розплаву у вигляді швидко охолоджених стрічок. За результатами цих досліджень були розроблені оптимальні режими охолодження струмовідводів і дозрівання пластин акумуляторів, які були впроваджені на акумуляторному заводі «ВЕСТА» при виробництві універсальної тягової батареї GC2-225. Застосування на виробництві розробок Інституту дозволило акумуляторному заводу значно збільшити міцність пластин і подовжити термін експлуатації тягової батареї GC2-225.
https://westa.ua/ua/news/press-centre/gc2-225-battery-production.html

• Технологія відновлення працездатності радіоелектронної апаратури

Розроблення технології відновлення працездатності радіоелектронної апаратури стало ще одним свідоцтвом здатності науковців ІТСТ НАН України відповідати на виклики часу. Робота, яка проводилась в рамках Цільової науково-технічної програми оборонних досліджень НАН України на 2023-2024 рр., була спрямована на створення технології модернізації радіолокаційної станції «Дніпро» (РЛС «Дніпро», м. Мукачево), а її результати дозволять вирішувати питання імпортозаміщення та швидкого відновлення радіоелектронної апаратури станції. Результати розробки пройшли апробацію в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів і прийняті центром в якості базової технології моніторингу працездатності та відновлення радіоелектронних пристроїв. 

 РЛС «Дніпро», яка була побудована в часи СРСР як важливий елемент системи попередження про ракетний напад, має подвійне призначення і використовується в Україні для контролю космічного простору, а саме – для виявлення і відслідковування будь-яких орбітальних об’єктів (супутники, космічне сміття тощо) на відстані до 4000 км.

• Застосування розробленого в ІТСТ НАН України спеціалізованого комплексу програм для оптимізації технологічних процесів виробництва виробів складної форма методом 3D- друку

Стрімке поширення використання 3D-друку пов’язане з придатністю цієї технології для виготовлення виробів складної форми, в тому числі – замкненої геометрії. Зокрема це стосується виготовлення найскладніших систем ракет, до яких висуваються жорсткі вимоги щодо точності виготовлення, мінімізації зварювальних швів та роз’ємів, стійкості до агресивного середовища та високих температур тощо. Зазвичай це вимагає необхідності застосування цілої низки складних технологічних процесів, унікального виробничого і випробувального обладнання, тривалої і дорогої підготовки виробництва, а також великої кількості відповідного висококваліфікованого персоналу. Застосування 3D-друку дає змогу значно спростити і скоротити шлях від конструкторської документації до безпосереднього виробництва, зменшити кількість технологічних процесів, а також швидко переналагоджувати обладнання з одного виробу на інший.

При цьому, існує ряд ключових факторів, які унеможливлюють застосування в Україні серійного обладнання для 3D-друку від відомих світових виробників для виробництва деталей та вузлів для ракетно-космічної техніки із специфічних жаростійких матеріалів. Так для досягнення необхідних механічних властивостей виробу необхідно регулювати велику кількість параметрів: стратегією укладки треків, швидкість руху та потужність лазерного променю, температурний режим порошку тощо. Майже всі виробники обладнання частково або повністю обмежують доступ до цих змінних параметрів, а для роботи з наданими стандартними сплавами металів, кількість яких сильно обмежена, необхідно купувати закодовані набори параметрів. Крім того, технологією вибіркового лазерного плавлення (ВЛП) володіють тільки провідні високорозвинені країни світу, відносячи саму технологію і обладнання до товарів подвійного використання та обмежуючи її розширене застосування поза межами країн власників технології. Зважаючи на викладене, розробка власних методів використання технології ВЛП має велике значення для українських виробників, які застосовують цю технологію для виготовлення високотехнологічних виробів оборонного призначення.

На основі багаторічного досвіду ІТСТ НАН України було розроблено спеціалізований комплекс програм, який дає змогу проводити чисельне моделювання процесів теплообміну та динаміки розплаву, що дозволяє більш точно розрахувати поля температур та швидкості, а також розмір ванни розплаву. Результати розрахунків, отриманих з використанням зазначеного комплексу програм, були застосовані ТОВ «Адитивні лазерні технології України» при виготовленні експериментальних зразків виробів складної форми із специфічних жаростійких матеріалів. Результати застосування отримали високу оцінку виробника, майже у 2 рази скоротивши час на підготовку виробництва і зменшивши витрати цінних матеріалів на 14%.

Ще одне застосування спеціалізованого комплексу програм Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України (ІТСТ НАН України) було здійснено в рамках науково-технічного співробітництва з International Additive Manufacturing Group (Польща), який є виробником обладнання за технологією вибіркового лазерного плавлення. ІТСТ НАН України було проведено розрахунки параметрів плавлення для прогнозування міцності зразків, які продемонстрували достатньо високу збіжність (15%) з результатами їх фактичних випробувань на міцність, проведених R&D підрозділом компанії. Це дозволило їм більш точно визначити вікно технологічності для матеріалів SS316, Ti6Al4V та Inconel 718 в процесі ВЛП, значно скоротивши кількість експериментальних досліджень, необхідних для цього. Окрім цього, результати моделювання газових потоків всередині камери 3D-принтера Alfa-280 дали виробнику обладнання змогу вдосконалити систему рециркуляції інертного середовища з метою підвищення якості продукції, яка виробляється на цьому обладнанні.

• Впровадження розробок Інституту в науково-виробничу діяльність Конструкторського бюро «Дніпровське»

В ході виконання фундаментальної науково-дослідної роботи «Розробка математичних моделей та дослідження наземних транспортних і енергетичних систем» вченими ІТСТ НАН України було розроблено концептуальні основи побудови ефективного енергонакопичувача для бортових споживачів магнітолевітаційного транспорту з використанням гібридних енергетичних технологій. Окрім цього, було досліджено можливості використання типових динамічних ланок та структурних схем для побудови адаптивної системи управління гібридним накопичувачем електричної енергії, а також розроблено алгоритми роботи гібридного накопичувача електричної енергії.  Ці результати впроваджено в науково-виробничу діяльність КБ «Дніпровське».

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ РОЗРОБОК ІНСТИТУТУ У НАВЧАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

• Наукові розробки Інституту впроваджені в навчальний процес Українського державного університету науки і технологій

В результаті виконання фундаментально-прикладної науково-дослідної роботи «Розробка нових і вдосконалення існуючих методів дослідження магнітолевітуючого транспорту та систем генерування і накопичення енергії» Інститутом було отримано такі нові наукові результати:

• Сформовано новий науковий напрямок щодо розробки фізико-технічних основ створення надійної прецизійної швидкодіючої системи управління МАГЛЄВ-транспортом, що функціонує в режимі реального часу і має всепогодну систему гарантованого електроживлення на основі сонячної енергії.
• Обґрунтовано принципову можливість і достатність енергозабезпечення магнітолевітаційного транспорту на основі балансу питомих показників генерування сонячної енергії і питомих показників енергоспоживання лінійного синхронного тягового електродвигуна.
• Розроблено систему управління тяговими секціями маглев-транспорту на основі прецизійної фазометричної навігаційної системи мікрохвильового діапазону, яка дозволяє визначати поточне позиціонування поїзда з точністю 5 – 10 см на швидкостях порядку 500 км/год. 

Ці результати, в сукупності з розробленим раніше вченими ІТСТ НАН України у взаємодії з фахівцями Міжнародної науково-промислової корпорації «ВЕСТА» проєктом серійного виробництва в Україні сонячних батарей на основі аморфного кремнію продуктивністю 35 МВт/рік, відкривають можливості для реалізації в Україні міжгалузевого інноваційного проєкту загальнонаціонального масштабу щодо створення високошвидкісних наземних транспортних коридорів на екологічно раціональних енергосистемах. 

Отримані наукові результати впроваджено у навчальний процес факультету Управління енергетичними та економічними процесами Дніпровський інститут інфраструктури і транспорту Українського державного університету науки і технологій (УДУНТ).
 

• Наукові розробки Інституту впроваджені в навчальний процес НТУ «Дніпровська Політехніка»

В результаті виконання фундаментальної науково-дослідної роботи «Розробка нових і розвиток відомих методів досліджень механіки транспортних і енергетичних систем» науковцями Інституту було розроблено хронопотенціометричний метод оцінки стану енергонакопичувачів за допомогою зондуючих імпульсів, тривалість яких співставна з часовими параметрами процесів електрохімічних процесів в акумуляторних батареях. 
Результати цієї роботи впроваджено у навчальний процес НТУ «Дніпровська Політехніка»