Основні положення передвиборної програми

кандидата на посаду директора ІТСТ НАН України «Трансмаг»

Героя України, доктора технічних наук, професора, академіка Транспортної академії України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки та премії ім. О. М. Динника НАН України, повного кавалера ордена «За заслуги»

Дзензерського Віктора Олександровича

Наш Інститут налічує майже 30-річну історію. Початком його організації слід вважати 1 лютого 1989 р., коли відповідно до Постанов ДКНТ СРСР та Президії АН УРСР було створено Відділення фізико-технічних проблем транспорту на надпровідних магнітах «Трансмаг». На базі цього Відділення Постановою Президії НАН України 15 лютого 1995 р. було створено Інститут транспортних систем і технологій НАН України (ІТСТ НАН України).

На теперішній час Інститут є провідним у країні центром досліджень в галузі високошвидкісних екологічно чистих магнітолевітуючих транспортних систем, розробки та створення бортових джерел струму для транспортних засобів, а також систем енергогенерації та енергозабезпечення об'єктів різноманітного призначення.

Основною перевагою Інституту є те, що більшість проведених фундаментальних і прикладних досліджень і розробок доводяться до рівня практичної реалізації у вигляді нових технічних і технологічних рішень, які патентуються та впроваджуються у виробництво. Впровадження забезпечується науковим супроводом, створенням експериментальних і дослідних зразків нової наукомісткої продукції та відпрацюванням технологій її виробництва. Найбільш вагомим результатом цієї роботи є внесок Інституту у створення і розвиток нової в Україні галузі промисловості з виробництва хімічних джерел струму. Зокрема, під науковим керівництвом та при безпосередній участі вчених та інженерів Інституту у м. Дніпропетровську у 1994-2012 рр. без залучення бюджетних коштів були спроектовані, побудовані та обладнані 8 сучасних високотехнологічних заводів з виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і супутньої продукції та з утилізації використаних акумуляторніх батарей. На теперішній час цими заводами вже випущено продукції на суму понад 15,5 млрд. грн.

В Інституті зібрався унікальний колектив, створені першокласні наукові напрямки і школи, є потужний потенціал розвитку.

Разом з тим, було б неправильним не помічати певні ризики і проблеми, які виникають на шляху нашого подальшого розвитку. Це, насамперед, поступовий відхід від розуміння того, що головні дійові особи, на яких повинні орієнтуватися всі організаційно‐фінансові механізми і допоміжні служби – це науковці та інженери, які забезпечують високий імідж Інституту і готують майбутні покоління дослідників у таких високотехнологічних галузях, як високо-швидкісний наземний транспорт та відновлювальна енергетика. Цей «золотий фонд» наукових кадрів необхідно зберегти. Необхідно також запобігти симптомам хвороби, які відбуваються у деяких інститутах, коли інститут втрачає характер єдиної наукової установи, прогресуючим чином розпадається на фрагменти, в яких панує приватний науковий інтерес.

Все вищезазначене потребує коригування та реалізації комплексної багаторівневої програми розвитку Інституту, глобальна мета якої – забезпечити сталий науковий і економічний розвиток Інституту на принципах наукової сумлінності, взаємної підтримки, відкритості до нового і соціального партнерства в умовах модернізації системи освіти і науки в нашій країні з урахуванням сучасних економічних реалій.

Нижче викладено основні положення програми розвитку Інституту і мої пріоритетні завдання як директора ІТСТ НАН України.

Ця програма має стратегічний характер, тому в ній неминуче виявляються позбавленими уваги такі проблеми, як забезпечення папером та іншими витратними матеріалами, модернізація комп'ютерних мереж, ремонт приміщень та питання комунального господарства, взаємодія з міськими енергопостачальними організаціями та ін. Ці та інші, не згадані тут проблеми, безсумнівно, належать до сфери ведення директора Інституту. Способи їх вирішення очевидні, але вирішити їх навряд чи можливо, не розв’язавши стратегічні питання наукової, фінансової та організаційної політики.

  1. Позиціонування Інституту, стратегічні цілі і завдання. ІТСТ НАН України – невід'ємна частина дослідницького співтовариства Національної академії наук України, а проведені в Інституті дослідження – невід'ємна частина світового наукового процесу, в ряді напрямків якого Інститут завоював і зберігає провідні позиції. В умовах переходу до інноваційного шляху розвитку економіки ІТСТ НАН України буде послідовно розвивати впровадження результатів досліджень у промисловість, у тому числі шляхом ініціювання створення нових інноваційних підприємств, як це вже було продемонстровано раніше при створенні в Україні нової галузі промисловості з виробництва хімічних джерел струму.
  2. Науково-дослідницька програма. Ключовими виробленими в процесі розвитку нашого Інституту науково-дослідними підходами є: розробка нових та розвиток існуючих фундаментальних і прикладних методів досліджень і розробок на базі глибокого теоретичного аналізу, математичного і фізичного моделювання, аналітичної і чисельної реалізації математичних моделей, експерименту, доведення результатів наукових розробок і досліджень до практичного використання, а в деяких випадках проведення наукового супроводу впровадження розробок у виробництво.

Особливістю наукових досліджень, які виконуються в Інституті, є їх міждисциплінарний характер. Програма передбачає подальший розвиток досліджень, які проводяться на стику таких наук, як загальна механіка, механіка деформованого твердого тіла, аеродинаміка, фізика низьких температур, механіка рідини газу і плазми, динаміка та міцність просторово розвинутих механічних систем, електродинаміка, надпровідність, теорія електроприводу, радіофізика, теорія управління та стійкості і якості руху, динамічна навантаженість, фізика твердого тіла, теорія електромагнетизму, хімія та електрохімія джерел струму та інших з використанням сучасних досягнень математики і обчислювальної техніки.

До числа об’єктів та напрямів досліджень Інституту, на яких у подальшому планується зосередити основну увагу, відносяться: магнітолевітаційні транспортні засоби; лінійні електроприводи; електромагнітні катапульти (рельсотрони); автономні бортові пристрої енергозабезпечення як систем магнітного підвісу і тяги, так і систем керування транспортними засобами; системи керування рухом магнітолевітаційних транспортних засобів, автономний електротранспорт; автономні вітросонячні енергетичні системи; хімічні джерела струму спеціального призначення; системи керування та системи контролю параметрів руху транспортних засобів, електромобілів та іншого автономного електротранспорту; дослідно-конструкторські та технологічні роботи в області хімічних джерел струму; в області розробки та створення енергогенеруючих установок з використанням джерел енергії вітру та сонця; розв’язання відповідних задач динаміки та аеродинаміки; динамічної навантаженості та міцності конструкцій і матеріалів, зокрема під впливом кріогенних температур та сильних магнітних полів; задач теплообміну; стійкості і перехідних режимів руху нових і нетрадиційних транспортних засобів; та інших.

  1. Програма впровадження наукових розробок та нові великомасштабні проекти Інституту. Плани Інституту з подальшого впровадження патентів, власних "know-how", оригінальних технічних і технологічних розробок пов'язані з науковим супроводом нових великомасштабних проектів, націлених на створення виробництв інноваційної продукції, передусім, продукції подвійного призначення, яка може використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. З боку промислових підприємств України партнером Інституту у реалізації цих планів виступає Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» (ПАТ ДМЗ). Інститутом спільно з ПАТ ДМЗ вже розроблені наступні проекти створення нових автоматизованих виробництв на наявних виробничих площах у м. Дніпрі.

Проект 1. Створення серійного виробництва клапано-регульованих свинцево-кислотних VRLA батарей подвійного призначення.

Проект 2. Створення серійного виробництва герметичних промислових свинцево-кислотних акумуляторів подвійного призначення.

Проект 3. Створення виробництва автономного електротранспорту малого класу для різноманітних галузей використання.

Проект 4. Створення виробництва автономних систем електропостачання з використанням поновлюваних джерел енергії.

Проект 5. Створення серійного виробництва з виготовлення літій-іонних акумуляторів.

Проект 6. Створення промислового енергопарку з використанням відновлюваних джерел енергії.

Проект 7. Створення акумуляторів для збройних сил України: бронетанкової техніки та інш.

  1. Кооперація з вітчизняними та міжнародними організаціями. Ця програма відкриває широкі можливості взаємодії з іншими інститутами Національної академії наук України та іншими провідними науковими центрами близького і далекого зарубіжжя. Міжнародне наукове співробітництво з традиційними партнерами (організації Ізраїлю, США, Німеччини, Іспанії, Молдови, КНР та ін) буде підтримано і доповнено новими напрямками. Зокрема, Дирекція надаватиме підтримку та сприяння дослідницьким колективам Інституту в управлінні правами інтелектуальної власності (ліцензування), у контрактній роботі з вітчизняними і зарубіжними індустріальними партнерами, в тому числі для розвитку робіт подвійного призначення.
  2. У частині кадрового розвитку та освітньої діяльності Інститут буде залучати та утримувати висококваліфікованих фахівців за основними напрямами досліджень, які проводятьмя, приділяючи особливу увагу підтримці сформованих наукових колективів і поповненню Інституту талановитою молоддю. Для цього необхідно розвивати аспірантуру, зокрема, шляхом розробки мережевих освітніх програм, спираючись на існуючу мережу університетів-партнерів нашого Інституту, таких як ДНУЗТ (колишній ДІІТ), Національний університет ім. Олеся Гончара, Національний Гірничий університет, Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, Український державний хіміко-технологічний університет та ін., закріпити і просувати модель освітнього майданчика на базі наукової організації, що надає лекційні курси, практикуми, науково-навчальні семінари для одночасного включення в освітні програми різних вузів.
  3. У частині розвитку інфраструктури досліджень і розробок Інститут буде співпрацювати з Президією НАН України в цілях розвитку та модернізації лабораторної бази досліджень Інституту, в тому числі шляхом більш активної участі в роботі центрів колективного користування.
  4. Бюджет програми розвитку складається із державного фінансування на виконання державного завдання та позабюджетних коштів: грантів ЄС та ін. фондів , засобів національних і регіональних програм, договорів на виконання НДР, ліцензованих платежів та ін. Дирекція Інституту повинна всебічно збільшувати частку позабюджетних коштів у фінансовому забезпеченні діяльності Інституту, забезпечуючи з цією метою моніторинг і використання можливостей, які відкриваються у сфері  фінансування фундаментальних досліджень.
  5. У частині удосконалення системи управління організацією і ключовими процесами, Інститут збереже суттєву компактну, стійку і ефективну систему управління, підтримуючи і розвиваючи «повернуту до людей» культуру роботи адміністрації, зберігаючи зарекомендовані практики і форми роботи , які склалися в Інституті. Дирекція в подальшому буде намагатися забезпечити регулярну роботу Ученої ради Інституту, спиратися на Учену раду у вирішенні наукових та організаційних питань та задач , що постають перед Інститутом.